Моніторинг роботи методичного об’єднання вчителів історії та правознавства в 2015-2016 н.р.
Процес
модернізації і реформування сучасної української освіти, що відбувається
сьогодні, має забезпечувати рівний доступ до якісної освіти усім категоріям
учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних нахилів і потреб. Школа не
тільки надає учням певну суму знань, але і формує у них потребу в безперервному
самостійному і творчому підході до оволодіння новими знаннями, створює
можливості для самореалізації та самовдосконалення.
Сучасна
педагогіка змінила погляд на вчителя: з ретранслятора знань він перетворився на
менеджера і його основні і функції пов’язані з тим, шо він має не передавати, а
управляти процесом навчання учнів. Тому змінюються вимоги до компетенції
вчителя як менеджера.
Головним
завданням навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування
позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої
діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці,
виховання в молодого покоління особистих рис громадянина України,
загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму;підготовка учнів
до свідомої активної участі в суспільному житті.
Викладання
історії сьогодні висуває дуже серйозні вимоги до моральної відповідальності
учителя за виховання його учнів. Викладання історії повинно працювати на
формування громадянської свідомості, виховання особистості, здатної до широкого
мислення, яка приймає різноманітність світу й терпимо ставляться до інших
народів, культур, релігій, мов.
Зміни, які відбулися в
освіті, потребують оновленого підходу до удосконалення науково-методичної
роботи. В роботі МО вчителів історії та правознавства склалася певна система
методичної роботи. Вона включала різні форми її здійснення, що перебувають в
органічній єдності, взаємодіють, доповнюють одна одну та спрямовані на
підвищення професійної майстерності. Аналіз діагностичних карт, який проводився
в рамках школи показав, що вчителі МО працюють над реалізацією проблеми школи «Підвищення рівня професійної компетентності
педагога як умова всебічного розвитку
учнів та формування ключових компетентностей випускника школи шляхом
впровадження ІТ-контенту в навчально-виховний процес»
». Серед різноманітних
форм роботи перевага надавалася запланованим засіданням вчителів МО, де
обговорювались питання методики проведення уроків, проблеми підвищення якості
знань учнів, актуальності питання виховання, впровадження інноваційних
технологій та інше.
Сучасний учень - це
зовсім нова особистість, яка повинна бути досвідченою в певній галузі, володіти
знаннями з багатьох дисциплін, готовою до самоосвіти. Бо відомо, що основою
нової школи є зовсім нова людина, новий учень, який прагне до саморозвитку і
самовдосконалення, уміє самостійно здобувати інформацію, розширювати свій
світогляд. Саме вчителі Гришук Н.Л., Кандиба Л.В., Резчикова О.Г.,Ткач Г.В.,
Панченко Н.Б. реалізують на практиці ці завдання, створюючи оптимальні умови
для виявлення пізнавальної активності учнів, формуючи потреби навчатись
протягом всього життя, сприяють формуванню вмінь та навичок здобування знання
самостійно за допомогою різних джерел інформації.
Вчителі МО продовжували працювати над реалізацією
проблеми «Освітня орієнтація навчання через
впровадження проектної технології на уроках історії та правознавства».
Проект - слово широко
популярне в наші дні суть педагогічної технології «Метод проектів» полягає в
стимулюванні інтересів учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними
знаннями та навичками для її реалізації, вирішення проблеми та застосування
результатів. В основі проектних технологій лежить розвиток пізнавальних та
творчих навичок як педагогів гак і учнів, їхніх умінь самостійно конструювати
свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі.
Практичною формою
реалізації технології особистісно-орієнтованої освіти є проектні технології
навчання.
Вчителями МО були
розроблені і впроваджені цілий ряд короткочасних проектів:
«Цивільне право»
та«Стародавня Греція» - Грищук Н.Л.,
«Історія Кіровоградщини» - Панченко Н.Б.,
«Зміцнення Київської
держави» - Ткач Г.В.
Вміння використовувати
метод проектів - показник високої кваліфікації її спрямованості на творчий
розвиток учнів.
Державний стандарт
базової і повної середньої освіти в галузі «Суспільствознавство» відзначає мету
і головні завдання шкільних правознавчих дисциплін. Це насамперед розвиток
основ правової свідомості як підґрунтя правової культури особистості.
Вчителі Кандиба Л.В.,
'Грищук Н.Л., Ткач Г.В., Панченко Н.Б, Резчикова О.Г. своїм завданням вважають:
-
формування критичного мислення;
-
формування навичок орієнтації в життєвих
ситуаціях;
-
формування почуття власної гідності,
відповідальності, особистого ставлення до правомірної поведінки;
-
формування правової культури.
Усе вищесказане зумовлює
до творчих підходів до викладання правознавчих дисциплін.
Реформування
шкільної освіти покликано зробити її більш якісною та доступною для учнів.
Найширші можливості для цього має створювати поступовий перехід до програмного
комп’ютерного вивчення предметів.
Головним
завданням вчителів історії та правознавства є переведення системи освіти у режим
інноваційного розвитку, що забезпечить її якість та доступність у відповідності
до Європейських стандартів, орієнтацію на задоволення запитів особистості.
На засіданнях були
розглянуті такі питання :
-
«Творчі домашні
завдання, як засіб розвитку здібностей учнів»
Панченко Н.Б.
- « Використання
Інтернет сайтів у підготовці до уроків історії.
»
Резчикова О.Г
- «Інформаційний
проектний спосіб інтерактивного навчання».
Грищук Н.Л.
-
«Як уникнути проблемних педагогічних ситуацій на уроці ? »
-
Ткач
Г.В.
-
«Тестові технології як інструмент виміру навчальних досягнень
учнів»
Кандиба Л.В.
Керуючись
методичним рекомендаціям щодо вивчення
предметів суспільно-гуманітарного спрямування у 2015-2016 н.р. вчителі історії використовують інформаційні матеріали
що дають можливість якісно вивчати матеріали у вигляді тексту, ілюстрацій,
включаючи анімацію. Таким чином в учнів виникає інтерес, міцне
запам’ятовування, створюються передумови до свідомого засвоєння знань. Нові
можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології
(ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку
цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає
над текстовим. Тому використання мультимедійності на уроках історії полегшує
процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним,
«занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію
присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень
про минуле.
Важливим
є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних
карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних
подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої
історичної події. Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ
взаємозв’язку із сучасністю.
Великий поштовх до розвитку професійної
майстерності, компетентності, педагогічної творчості, впровадження передового
педагогічного досвіду дає проведення тижня
педагогічної майстерності, який було проведено в листопаді-грудні 2015 р
по темі: «Вивчення і використання на практиці новаторських ідей педагогів школи
шляхом впровадження інноваційних методів навчання». Проведення тижнів дає змогу
стверджу вати, що ця форма методичної роботи сприяє популяризації оригінальних
знахідок як один із форм діагностики успішності роботи МО окремого вчителя й учня з предмета. З метою
вдосконалення педагогічної майстерності та поширення передового педагогічного
досвіду проводили відкриті уроки з використанням інноваційних методів навчання
: Грищук Н.Л., Панченко Н.Б., Кандиба Л.В., Ткач Г.В., Резчікова О.Г. Ними було проведено відкриті
уроки та позаурочні заходи: «Утворення Кирило-Мефодіївського братства», історичний марафон та історичний
КВК для учнів 7-их класів, урок з теми«Люди
в історії: історичні діячі ,групи, народи»», «Значення цивілізацій
стародавнього Сходу», конкурс стінгазет,
конкурс малюнків, зустріч з
юрист-консультом Коренчуком А.Ю.,
круглий стіл.
Кардинальні якісні зміни
в стосунках учителів і учнів, громадськості й школи, держави і суспільства спричинило
незалежне зовнішнє тестування, яке вважається провідною проблемою на нинішньому
етапі шкільної реформи.
Аналіз досліджень ЗНО та
ДПА класі показав, що випускники гірше
володіють навичками критичного мислення. Більших успіхів вони досягли у володінні
фактологічним матеріалом, де потрібно відтворити готові знання й застосувати їх
у знайомій ситуації. Висновок, який ми зробили для себе: пожвавити роботу з
відпрацюванням у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й
різного рівня складності, практикувати тестування як навчальний прийом та
контрольну перевірку знань.
«Обдарована дитина». Як її знайти? Чим їй
допомогти? У сучасній психології визначено позицією, що кожен учень - людина,
обдарована в якійсь галузі життєтворчості. Розвиваючи ці здібності, готуємо
дітей до участі в предметних олімпіадах. На міській олімпіаді з історії учениця 11-Б класу Горбенко Катерина зайняла
ІІ місце. Учениця 11 -Б класу Погрібна
Анна зайняла II місце на міській олімпіаді з історії,
підтвердила свої знання і на обласній олімпіаді – зайняла ІІІ місце. Учень 9-А
класу Мільков Олександр зайняв ІІ місце на міській олімпіаді з історії. На
міській олімпіаді з правознавства учень 9-А класу Грищук Олексій –І місце, а
учень 10-Б- ІІІ місце.Учні нашої школи вже традиційно беруть участь в всеукраїнському інтерактивному історичному конкурсі « Лелека» , на якому показують гарні знання
предмету(прийняло участь:64 учнів ,
переможці- 12
Поряд з позитивним в
роботі вчителів МО історії і правознавства є ряд недоліків:
-
недостатньо
використовується досягнення психолого-педагогічної науки;
-
потребує
подальшого удосконалення організація колективних форм роботи;
-
недостатня
робота з обдарованими та здібними дітьми.
Безпосередньо
вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання
особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної
європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських
культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних
відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і
самореалізації особистості. А «зрозуміти, відчути красу творчості,новизну і
неповторність педагогічної праці», як підкреслював В.О.Сухомлинський, допоможе
дух творчого пошуку, творчого дослідження.