Результати міської олімпіади з історії та права

Дослідження життєдіяльності історичних діячів як один із напрямів формування предметних історичних компетентностей учнів

 Н.Л. Грищук, вчитель історії НВО ЗШ І-ІІІ ст. № 18

В умовах розбудови ринкових відносин і громадянського суспільства важливим фактором формування особистості стає набуття вміння змінюватись та пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя, що залежить передусім від компетентності людини. Під компетентністю у педагогічній науці розуміється готовність учня використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач. Компетентність виступає показником успішності навчання.

Логічна компетентність передбачає вміння учнів:

-         визначати наявність чи відсутність зв’язку між окремими явищами з історії рідного краю та національної історії;

-         визначати сутнісні характеристики подій та явищ з історії краю та окремі зв’язки на локальному, регіональному та національному рівні;

-         визначати причини, сутність, наслідки і значення історичних явищ та подій локального та регіонального рівня;

-         виявляти розуміння специфічності історії краю та регіону, представляти власну версію та оцінку подій та явищ локального та регіонального рівня.

Аксіологічна компетентність передбачає вміння учнів:

-       формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку;

-       порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

-       виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;

-       оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

Історія в шкільному віці краще засвоюєть­ся через сприйняття долі конкретних людей.  Інформацію про те, як жили окремі історичні персонажі, як вони впливали на окремі події та весь історичний процес, учні запам’ятовують та засвоюють з більшим бажанням, ніж розповіді про події, явища, процеси поза впливом на них яскравих особистостей. Персоніфікація історії сприяє виробленню власних оцінок , особистісного ставлення до подій та явищ, а отже розвиває логічну та аксіологічні компетентності школярів.

Основні нормативні документи у галузі освіти України – Державний стандарт базової і повної середньої освіти, основні положення Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та ін., звертають значну увагу на осмислення ролі людини в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомлення права на вибір моделі поведінки. Програми з історії для загальноосвітніх навчальних закладів приділяють велику увагу вмінню формувати власну оцінку, версію і контрверсію як складових логічної та аксіологічної компетентностей.

Формування логічної компетентності учня відбувається під час аналізу, синтезу й узагальнення школярем історичної інформації; використання на уроці наукової термінології; всебічній характеристиці учнями історичних постатей, розкритті внутрішніх мотивів дій, створення політичних та історичних портретів; самостійного визначення учнями сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення нескладних досліджень, проектної роботи.

Основними напрямками формування аксіологічної компетентності при вивченні життя і діяльності історичних особистостей є:

1.  Навчити учнів розуміти, що кожна особистість – це виразник інтересів певної соціальної групи, тому передусім особа цікава своєю діяльністю.

2.  Сприяти усвідомленню учнями того, що історичні особи не завжди були прихильниками однієї ідеї, а змінювали свої ідеали під впливом інших осіб, реалій життя, перебігу подій тощо.

3.  Запобігати появі стереотипів у ставленні до історичних осіб та історичних епох, що часто трапляється під впливом засобів масової інформації, художніх творів.

4.  Формувати критичне мислення, аксіологічну компетентність.

Щоб досягти поставленої мети, треба розв’язати такі завдання:

-       допомогти учневі осягнути роль людини (зокрема свою власну) в історії, усвідомити своє право на вибір способу соціальної поведінки;

-       сформувати почуття відповідальності кожного перед історією за свої дії;

-       розкрити ідею наступності в розвитку всіх проявів культури та соціального життя;

-       навчити школяра ретроспективно розглядати свій соціально-психологічний образ, тобто шукати своє коріння в історії, у традиціях свого народу;

-       сприяти творчому самопроектуванню, са­мовихованню особистості; створювати переду­мови для становлення єдиного погляду на пат­ріотизм та інтернаціоналізм на основі почуття невіддільності від конкретного історичного се­редовища і розуміння спільності людей, які на­лежать до різних епох та етносів.

Сучасна методика пропонує вчителю різні підходи до вивчення життєдіяльності історичних особистостей: написання реферату чи повідомлення,схема-портрет, історична та політична характеристика діяча, дослідження зображення  . Формування ключових історичних компетентності при дослідженні видатних  історичних осіб починається з 5-го класу і продовжується у середній ланці та старшій школі, розширюючи й ускладнюючи параметри оцінки діячів. У 10 – 11 класах практикується використання історичних джерел для складання портрета історичних осіб та оцінки результатів їх діяльності. Ефективними при формуванні історичних компетентностей є характеристика історичного діяча за планом .

Пам’ятка

Як давати характеристику й оцінку історичного діяча (6 кл.)

1.     Коли й у якій країні жив, до якого класу/соціального прошарку належав, яке виховання одержав?

2.     Опишіть його зовнішність, риси характеру.

3.     До чого він прагнув? Якими засобами він домагався поставлених цілей?

4.     Перелічіть найбільш відомі історичні події, у яких він брав участь, його видатні справи і вчинки.

5.     Оцініть його діяльність: кому вона була корисна?

6. Знайдіть в підручнику чи документі оцінку справ, вчинків цієї людини; подумайте, чи збігається вона з вашою власною точкою зору

  1. 5 клас. Називати історичних діячів, розповідати за текстом підручника про їх діяльність. Складати простий план характеристики історичного діяча. Спираючись на знання з етики, оцінювати особистість і її діяльність із позицій моралі.

2. 6 клас. Давати на основі підручника характеристику історичних осіб. Добувати знання з інших джерел. Розповідати про історичну особу за власним планом. Розуміти, що можуть існувати різні версії оцінки діяльності історичних осіб. Оцінювати поведінку діяча з позиції морально-етичних норм.

3. 7 клас. Уміти аналізувати текст параграфа та інших додаткових джерел.

Узагальнювати матеріал щодо характеристики особистостей. Розкривати значення видатних осіб в історичних процесах. Оцінювати наслідки діяльності осіб.

4. 8 клас. Уміти добувати, аналізувати, узагальнювати інформацію про історичних діячів. Давати стислу та розгорнуту характеристики. Визначати роль і місце видатних діячів в історичному процесі. Самостійно спів ставляти різні оцінки, посилаючись на джерела. Брати участь у дискусії, аргументувати свою позицію. За допомогою вчителя визначати світогляд особистості, її суспільні ідеали, виходячи з цього, давати оцінку діяльності.

5. 9 клас. Визначати самостійно об’єктивні та суб’єктивні чинники формування світогляду видатної особистості, виявляти в особистісних характеристиках риси епохи. Вміти співставляти оцінки життя та діяльності видатних осіб на різних етапах історії, давати власну оцінку, аргументуючи її.

Складати порівняльну характеристику історичних осіб, діючих на той час у

різних країнах.

6. 10 - 11 класи. Самостійно визначати світогляд особистості, давати власну оцінку її діяльності. Вміти вести діалог, дискусію. Складати різні види плану характеристики історичних осіб. Презентувати власні версії щодо діяльності історичних осіб.

Старшокласники досліджують держав­них, громадських, культурних, наукових, цер­ковних діячів через сукупність:

1)  біографічних відомостей на тлі історичного процесу;

2)  уривків із дже­рел, творів, думок, виступів тощо, які її харак­теризують;

3)  великої кількості оцінок (часто протилежних) її життя, діяльності та ролі в іс­торії. Такий підхід дає учням більше можливос­тей аналізувати, порівнювати, зіставляти, роби­ти власні висновки.

  На уроках історії я розвиваю критичне мислення  і розуміння того що більшість історичних діячів були виразни­ками інтересів певних груп людей, партій. Чиїх інтересів, чому саме цих людей, у чому та як це проявлялося — ось що має бути в центрі ува­ги учня. Без розуміння ролі особи в історії та обумовленості її діяльності приналежністю до певної соціальної, національної чи іншої групи історія неповноцінна. Чимало історичних осіб, особливо видатних, залежно від часу та тих, хто їх оцінював, «змі­нювалися» до невпізнанності. Так, полярни­ми є оцінки різними дослідниками діяльності  І.Мазепи, В.Леніна, Н.Махна, М.Міхновського, С.Петлюра, А.Мельника , Є.Коновалеця, С.Бандери та ін.

   Отже, вивчаючи біогра­фії загальновідомих постатей – держав­них, громадських, культурних, наукових, цер­ковних діячів учні досліджують ніби дивитися на історичну постать «із середини» – очима її су­часників, та «ззовні» – очима фахівців, політи­ків, діячів культури, журналістів нашого часу. В учнів формуються ключові історичні компетентності такі необхідні їм в дорослому житті.

Список використаної літератури

1.     Геллер Т. Вивчення життєдіяльності історичних особистостей як один із напрямів формування аксіологічної компетентності учнів / Т. Геллер // Історія України (Шкільний світ). - 2012. - № 13-14. - С. 17-22.

2.     Історія України першої половини ХХ століття в особах. Програма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita-mk.org.ua/index/programi_kursiv_za_viborom_fakultativiv_gurtkiv/0-37

3.     Мокрогуз О. Компетентності чи навчальні досягнення у навчанні історії? / О. Мокрогуз // Історія України (Шкільний світ). - 2012. - № 7. - Всесвітня історія. - 2012. - № 2. - С. 10-12.

4.     Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті : до серпневих конференцій учителів [Перевірка історичної компетентності учня (на прикладі курсу "Історія середніх віків" / 7 клас)] / С. О. Пометун // Історія в сучасній школі 2007 р. № 6. С. 3-12

5.     Смагін І. І. Формування історичної предметної компетенції у старших класах /І. Смагін // Історія та правознавство. - 2013. - № 24. - С. 3.

6.     Смолій В. Українська історична наука на рубежі ХХ століття / В. Смолій. // Освіта України. – 1994.

7.     Шелудякова Г. М. Роль самостійної пізнавальної діяльності учнів у формуванні ключових компетентностей: [на уроках історії: методичні поради] / Г. Шелудякова // Історія та правознавство. - 2012. - № 19-21. - С. 4-10.

   

План

проведення тижня  педагогічної майстерності

 вчителів історії та правознавства

 НВО  багатопрофільного ліцею № 18

з 28.11.16 до 02.12.16. року

День тижня	Тема	Хто проводить	Урок, Клас	Кабінет
Понеділок         28 листопада	,,Церковне життя в І пол.ХVII ст. в Україні’’	Кандиба Л.В.	2 урок 8-І	№312
	Урок конференція,,Культурне життя в Україні у ІІ пол.40-на поч.50р.р.ХХ століття’’	Ткач Г.В	6 урок 11-А	№229
Вівторок       29 листопада	,,Залізний вік на території сучасної України’’	ПанченкоН.Б.	2 урок 6-Г	№315
	,,Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя.’’	Грищук Н.Л.	3 урок 5-Б	№229
Середа 30 листопада	Огляд історичної літератури	Резчикова О.Г.	7-ті класи 7 урок	бібліотека
	Практичне заняття,,Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого’’	Резчикова О.Г	4 урок 7-А	№229
Четвер 01 грудня	Конкурс творчих робіт з історичної  тематики	Ткач Г.В.	7 урок	№ 26
П’ятниця 02 грудня	Конкурс газет  ,,Права дітей”, ,, Порушення прав людини ”	Грищук Н.Л.	9-ті 10-ті Класи	№ 307
	Підведення підсумків проведення тижня педагогічної майстерності		7 урок	№ 307

       Голова методичного об’єднання                                 Грищук Н.Л.