Учителі МО брали участь в серпневій конференції вчителів історії та громадянських дисциплін «Історія без шаблонів: навчати, щоб змінювати»

Вчитель Грищук Н.Л. розповіла про результати діяльністі міської творчої групи «Застосування ІКТ і мультимедійних технологій на уроках громадянських дисциплін в умовах освітніх втрат»

Аналіз роботи методичного об’єднання вчителів історії та правознавства

1. Загальна інформація та кадровий потенціал

МО вчителів історії та правознавства – 7 учителів науково-методична проблема «Застосування на уроках історії міжпредметних зв’язків як важливого чинника у формуванні учнівських компетентностей »

Керівник МО - Грищук Н.Л., 2022 , підтверджена Вища категорія, старший вчитель , стаж 27 років;

- Ткач Галина Василівна, 2024, підтверджена Вища категорія, стаж 26 років;

- Резчикова Олександра Григорівна, 2025, підтверджена Вища категорія. старший вчитель, стаж 36 років

- Грудненко Станіслава Ігорівна , 2024, встановлена ІІ категорія, стаж 7 років

- Бурага Віталій Олегович, 2026, встановлена ІІ категорія, стаж 3 роки

- Мельников Максим Володимирович – молодший спеціаліст, стаж роботи 2 роки;

2. Цільові орієнтири діяльності виконані згідно плану МО:

Аналіз виконання завдань, поставлених на минулий період

Упродовж звітного періоду члени методичного об'єднання працювали над реалізацією поставлених завдань, спрямованих на підвищення якості історичної освіти, удосконалення професійної майстерності педагогів та впровадження сучасних освітніх технологій. Проведено засідання МО, обмін педагогічним досвідом. Заплановані заходи виконано в повному обсязі.

Актуальність мети та завдань на звітний

Мета і завдання діяльності методичного об'єднання відповідали Стратегії розвитку закладу освіти та сучасним викликам в освітній галузі. Особлива увага приділялася формуванню громадянських і патріотичних компетентностей учнів, розвитку історичного мислення, медіаграмотності, навичок аналізу історичних джерел та роботи з інформацією. У роботі враховувалися вимоги Державного стандарту освіти, концепції Нової української школи та потреби організації якісного освітнього процесу в умовах сьогодення. Визначені пріоритети сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів та забезпеченню належного рівня навчальних досягнень учнів.

3. Науково-методична та інноваційна діяльність Впровадження НУШ: особливості реалізації стандартів у відповідних класах Учителі історії в 5-8 класах забезпечували реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти та принципів Нової української школи. Освітній процес був спрямований на формування ключових і предметних компетентностей учнів, розвиток критичного мислення, уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати події та явища, висловлювати власну аргументовану позицію. На уроках використовувалися діяльнісний та компетентнісний підходи, інтегровані завдання, групові та дослідницькі форми роботи. Інновації: використання STEM-технологій, сучасних форм навчання, ігрових методик.

У практиці роботи педагоги застосовували сучасні освітні технології та інноваційні методики навчання. Використовувалися елементи STEM-освіти через роботу з історичними картами, статистичними даними, інфографікою, дослідницькими проєктами. Учитель історії Бурага В.О., який атестувався в цьому навчальному році, був відповідальний за реалізацію STEAM-проєкту "Всі рівні - всі різні: безбар'єрність у навчанні і житті"

На уроках історії, правознавства , етики та громадянської освіти вчителями методичного об’єднання впроваджувалися інтерактивні методи навчання, історичні квести, рольові ігри, дискусії, дебати, кейс-методи, що сприяло підвищенню мотивації учнів та розвитку їхньої пізнавальної активності.

Для формування ключових компетентностей учнів 7-х класів вчителі Резчикова О.Г та Бурага В.О. використовують технології критичного мислення: методи « шести капелюхів», «фішбоун», дискусії та дебати на історичну й суспільствознавчу тематику. Так, наприклад в 7 класі на уроках «Громадянської освіти», провели дебати «Ігри в телефонах: за і проти», де учні наводили аргументи та контраргументи, факти, приклади з власного життя, для того, щоб відстояти свою точну зору.

Цифрова трансформація: використання платформ, створення цифрового контенту вчителями Педагоги активно використовували цифрові освітні ресурси та онлайн-платформи для організації навчального процесу. У роботі застосовувалися платформи Google Classroom для розміщення навчальних матеріалів і комунікації з учнями. В 5-6 класах учителі МО більше використовують ігрові технології. Для закріплення матеріалу, діти люблять онлайн-вправи «Kahoot» , Learningapps», вікторини «Вгадай мене», де історичні діячі, за допомогою ШІ оповідають про себе, а учні намагаються відгадати історичного героя. У своїй діяльності вчителі використовують цифрові стрічки часу (Timeline), відеофрагменти, 3D-реконструкції та віртуальні екскурсії музеями світу.

Усі вчителі активно користуються Canva для створення презентацій, інфографіки та візуальних матеріалів, а також інтерактивні сервіси Kahoot, LearningApps, Wordwall для проведення опитувань і закріплення знань. Учителі створювали власний цифровий контент: презентації, тестові завдання, інтерактивні вправи, відеоматеріали та навчальні добірки ресурсів для підтримки якісного освітнього процесу.

Взаємовідвідування уроків : проведено 14 уроків , крім того усі вчителі давали відкриті уроки під час аудиту закладу в грудні 2025 року.

Вчителі МО провели відкриті уроки на високому рівні.

Взаємовідвідування уроків вчителями МО є важливою формою професійного розвитку вчителів історії. Воно сприяє обміну педагогічним досвідом, удосконаленню методики викладання та підвищенню якості історичної освіти.

Під час відвідування уроків учителі звертали увагу на: відповідність змісту уроку навчальній програмі; використання історичних джерел, карт, документів та цифрових ресурсів; формування історичного мислення й критичного аналізу інформації; активність та залученість учнів до обговорення історичних подій; застосування інтерактивних методів навчання.

Після уроку кожен учитель здійснив самоаналіз уроку, а колеги обговорювали сильні сторони заняття, визначали можливі шляхи вдосконалення та надавали колезі конструктивні рекомендації. Ефективне взаємовідвідування нашого МО базується на співпраці, взаємній повазі та прагненні до професійного зростання.

Учитель історії Бурага Віталій Олегович в 2025-2026 навчальному році брав участь в професійному конкурсі ,, Учитель року ’’ та заняв почесне ІІІ місце в Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року» І етап (обласний). Номінація: Громадянська освіта Бурага В.О. з колегами ділився своїм досвідом у статті ,, ЕФЕКТИВНІ ПРАКТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ СТАРШОЇ ШКОЛИ: СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ПРИРОДНИЧИЙ ВИМІРИ’’ на щорічному Інтерактивному вернісажі педагогічних знахідок - 2026

Завдання МО на наступний навчальний рік 1.Проводити засідання МО у формі методичних дискусій, практичних семінарів. 2. Завершити працювати над проблемою « Застосування на уроках історії міжпредметних зв’язків як важливого чинника у формуванні учнівських компетентностей». Узагальнити методичні напрацювання у вигляді розробок інтегрованих уроків, дидактичних матеріалів, кейс-завдань, проєктів учнів, сценаріїв виховних заходів та рекомендацій щодо використання міжпредметних зв’язків на уроках історії. 3. Активізувати участь учнів у конкурсах МАН, олімпіадах, конференціях, дебатах. 4.Формувати культуру командної взаємодії та педагогічного партнерства. 5. Залучати батьків до спільних освітніх і просвітницьких заходів (проєкти, історичні вечори, екскурсії). 6. Розширювати співпрацю з музеями, архівами, закладами вищої освіти та громадськими організаціями.

Робота в групах, учні 8Д працюють над проєктом "Права і обов'язки дітей", урок громадянської освіти.

Учителька Резчикова О.Г.

пояснює учням тему та мету проєкту;

допомагає сформувати групи й розподілити завдання;

надає необхідні матеріали та джерела інформації;

консультує учнів під час роботи;

контролює виконання завдань;

допомагає підготувати презентацію або захист проєкту;

оцінює результати роботи учнів.

Мета: ознайомитися з основними правами та обов’язками дітей, навчитися застосовувати свої права в повсякденному житті й відповідально виконувати свої обов’язки.

STEAM -інтерактив «В аеропорту: сигнали світу»

Інтерактивний вернісаж педагогічних знахідок - 2026

ЕФЕКТИВНІ ПРАКТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ СТАРШОЇ ШКОЛИ: СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ПРИРОДНИЧИЙ ВИМІРИ

Руслана ГАЛЬЧУК, Віталій БУРАГА Вчитель географії, вчитель історії КЗ «Ліцей «Науковий» КМР

Анотація. У статті проаналізовано проблему забезпечення якості освіти в контексті реформування старшої школи. Розглянуто сутність профілізації як інструменту індивідуалізації освітньої траєкторії. На прикладі викладання предметів суспільно-гуманітарного (історія) та природничого (географія) циклів обґрунтовано ефективні практики: моніторинг досягнень, використання ГІС-технологій, робота з першоджерелами та проєктна діяльність.

Ключові слова: якість освіти, профільне навчання, історія, географія, академічний ліцей, ГІС-технології, компетентнісний підхід.

Вступ

Постановка проблеми. Реформування освітньої галузі України, закріплене Законом «Про повну загальну середню освіту» [1], визначає перехід старшої школи до профільного навчання як стратегічний пріоритет. Це вимагає від закладів освіти не лише формального розподілу годин, а й глибокої змістової трансформації. Особливої актуальності набуває питання: як забезпечити високу якість освіти у профільних класах, уникаючи перевантаження учнів та забезпечуючи прикладний характер знань?

Аналіз досліджень. Теоретичні засади профілізації відображені у Державному стандарті профільної середньої освіти [2], а механізми внутрішнього забезпечення якості деталізовано у рекомендаціях Державної служби якості освіти [3]. Проте практичні аспекти імплементації цих норм на уроках історії та географії потребують детальнішого висвітлення.

Виклад основного матеріалу

Якість освіти в умовах профілізації — це відповідність результатів навчання вимогам Стандарту та запитам особистості. Розглянемо ключові практики забезпечення якості через призму викладання історії та географії.

1. Варіативність змісту та поглиблене вивчення Згідно з концепцією профільної школи, учні мають можливість обирати курси, що поглиблюють їхні знання [6]. У розрізі історії: Для класів гуманітарного профілю якість забезпечується не лише збільшенням годин на вивчення дат, а введенням спецкурсів, наприклад: «Історія міжнародних відносин», «Історичне краєзнавство» або «Усна історія». Це формує навички роботи з архівами та критичного аналізу джерел. У розрізі географії: Забезпечення якості досягається через курси «Геоінформаційні системи (ГІС)» або «Комерційна географія». Учні переходять від описової географії до аналітичної, вивчаючи просторові закономірності розвитку економіки.

2. Створення сучасного освітнього середовища (Ресурсне забезпечення) Якісна профільна освіта неможлива без належної матеріальної бази, що є однією з вимог інституційного аудиту [3]. Географічний простір: Сучасний кабінет географії має трансформуватися у лабораторію просторового аналізу. Використання цифрових метеостанцій та програмного забезпечення (QGIS, Google Earth Pro) дозволяє учням моделювати кліматичні зміни та аналізувати демографічні процеси. Історичний простір: Для забезпечення якості історичної освіти ефективним є створення музейних куточків або віртуальних музеїв на базі школи. Робота з артефактами (навіть їх репліками) або оцифрованими документами дозволяє реалізувати дослідницький підхід, передбачений Стандартом [2].

3. Практико-орієнтовані методики та компетентнісний підхід Якість освіти вимірюється здатністю учнів застосовувати знання (компетентності). Практика на уроках історії: Відхід від репродуктивного відтворення параграфа до аналізу суперечливих історичних процесів. Метод: Дебати та історичне моделювання. Учні аналізують події не як сталий факт, а як набір альтернатив. Наприклад, аналіз причин Української революції 1917–1921 рр. через призму різних політичних сил. Це розвиває критичне мислення та громадянську компетентність [5]. Практика на уроках географії: Проєктна діяльність та польові дослідження. Метод: Створення ментальних карт мікрорайону, моніторинг якості води або ґрунтів у місцевості. Це реалізує екологічну компетентність та підприємливість.

4. Моніторинг якості та академічна доброчесність Важливим елементом системи якості є прозоре оцінювання [3]. В умовах профілізації історії та географії доцільно використовувати критеріальне оцінювання есе, проєктів та дослідницьких робіт, а також перевірку на плагіат, що виховує академічну культуру ще зі шкільної лави.

Висновки

Забезпечення якості освіти в умовах профілізації вимагає переходу від накопичення знань до їх практичного застосування. На прикладі історії та географії доведено, що ефективними практиками є: впровадження вузькоспеціалізованих спецкурсів, використання цифрових інструментів (ГІС, цифрові архіви) та дослідницький метод навчання. Подальшого вивчення потребує питання підготовки вчителів до викладання авторських програм у профільній школі.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20. 2. Державний стандарт профільної середньої освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-profilnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898. 3. Абетка для директора: рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. 2-ге вид. Київ: ДСЯО, 2021. 240 с. 4. Локшина О. І. Старша школа України в контексті європейських тенденцій: цілі та зміст. Український педагогічний журнал. 2017. № 3. С. 45–54. 5. Пометун О. І. Методика навчання історії в школі: компетентнісний підхід. Київ: Літера ЛТД, 2019. 128 с. 6. Профільна середня освіта: виклики і шляхи реалізації / за ред. О. М. Топузова. Київ: Педагогічна думка, 2020.